Система мотивації працює лише за умови існування стійкого ланцюга:
Я стараюсь ➡ у мене виходить ➡ є приємний мені результат ➡ я намагаюсь
Будь-яке розмикання цьому ланцюзі призведе до того, що мотивація перестане працювати. Тож, як налаштувати ці стрілочки, аби вони діяли завжди?
Інколи для роботи мотивації достатньо всього лише перебувати в контакті з дитиною і піклуватися про її потреби.
Стрілочки працюватимуть краще, якщо ми працюватимемо разом з дитиною, адже у нас буде можливість непомітно зробити ту роботу, яка не може дитина, і змінити ту, яку вона робить сама.
Хоч наша дитина розумна не по роках, та їй все одно важко справлятись з надто довгими дистанціями від однієї стрілочки до іншої. В такій ситуації потрібен невеликий стимул ,який працює не як нагорода, а як приємна традиція.
Потрібно хвалити маленьку дитину за хороші справи і сварити за погані, адже наша думка важлива для неї, що допоможе їй навчитись відрізняти добро від зла, і в подальшому визначати це самій.
Це ті ситуації, коли людина очікувала, що її будуть примушувати, а з нею натомість доброзичливо поговорили, увійшли в становище, допомогли. Таке завжди запам’ятовується.
Найприємнішим відчуттям на світі є почуття, коли ти сам щось зробив вдало. Мозок сам себе нагороджує у вигляді порції ендорфінів, запам’ятовуючи приємне переживання. Після такої перемоги він готовий довше терпіти поразки і складнощі, адже знає, що потім чекає вдалий результат.
Підтримка внутрішньої мотивації полягає в тому, щоб навчити людину отримувати задоволення від будь-яких результатів, що допоможе перетерпіти періоди невдач в майбутньому
Дитина нормально сприйме якщо їй щось заборонять з того, що дозволяють одноліткам, якщо в родині їй дозволяють те, що вона любить. А якщо при цьому родина проявляє нормальне ставлення до тих, хто слідує інших правил, ніж в родині, то дитина зовсім не буде якось страждати.
Коли діти підростають, їх починає цікавити тема справедливості. Цей період варто використати для мотивації на ті справи, які видаються дитині нудними та складними. Варто згадати і про несправедливість, якої дуже багато в житті і яку ми можемо здолати своїми силами.
Головною метою є створення разом з дитиною плану на майбутнє. Потрібно продумати послідовність кроків, і при цьому, не тиснути на дитину, адже на будь-якому етапі процесу є нормальним хотіти щось змінити.
