Інтерв'ю вчителя української мови та літератури

Гергун Наталія Миколаївна
Мріяли Ви стати космонавтом у дитинстві, кажіть чесно! Якщо ні, то ким?

Хоч і забирали мене з пологового у день, коли з усіх гучномовців лунало: «Перша людина в космосі!», космонавтом ніколи не мріяла бути. Я земна істота: люблю траву, квіти, дерева — усе, до чого можна доторкнутися.

Ким мріяла стати, чесно кажучи, й не знаю. Знаю точно, що гідною людиною, бо була з дитинства «дуже правильною». А щоб знайти «сродну працю», заплющувала очі та уявляла себе лікарем, хореографом, працівником МВС, автодорожником тощо. І лише коли бачила себе серед парт, душа цвіла.

Яка оцінка була у Вас в школі з української мови та літератури?

Так сталося, що я відмінниця, золотомедалістка. Тому з усіх предметів у атестаті маю «відмінно». Випускний іспит — твір «Борці за новий світ (за романом М. Стельмаха «Кров людська — не водиця») був відзначений комісією обласного відділу освіти як один із найкращих, про що йшлося у підсумковому наказі.

До речі, учитель української мови та літератури — це моя друга спеціальність. У 1982 році я закінчила з відзнакою Черкаський (тоді ще) державний педагогічний інститут за спеціальністю «Російська мова та література».

Чи можна було назвати Вас забіякою?

Ні, я дуже спокійна, лагідна кішечка. До речі, у класі і школі мене називали Кошкіна (мабуть, через те, що маю фізичну ваду — зіниці, як у кицьки)

Де здобували освіту педагога, який маєте стаж зараз?

Освіта: Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького (1982, 1996), стаж 40 років.

Які підходи використовуєте для того, щоб зацікавити дітей?

Найрізноманітніші: і традиційні , і суперсучасні інноваційні технології.

Що можете сказати про учнів та викладачів ліцею «Перспективи»?

 Це — моя сім’я.

Назвіть ТОП-3 предмети, які повинні викладатися у сучасній школі

Мови, точні науки, мистецтво.

Школа це - ...

Школа — це моє життя, найулюбленіша справа, «сродна» праця, хобі, це те, що тримає мене на цій землі й робить щасливою.

Які досягнення відбулися в вашому житті за останні 3 роки?

Мої досягнення — це діти , мої і чужі. Усіма горджуся до нестями. Звання «учитель-методист» у порівнянні з їхніми досягненнями — ніщо. Пишаюся, що була причетна до їхнього становлення, що могла принагідно прислужитися їм.

Які маєте плани стосовно майбутнього?

Просто жити радіючи…